Токсокароз відноситься до інфекційних захворювань, збудниками яких є круглі черв’яки з групи Nematoda сімейства Ascarididae роду Toxascaris. У людей ця хвороба викликається 2 видами личинок глистів токсокар-Toxocara canis та Toxocara mystax (саti), які паразитують в організмі собак та кішок. При інвазії даного гельмінта в організм дитини захворювання може протікати як безсимптомно тривалий час, так і бути причиною небезпечного ураження внутрішніх органів, центральної нервової системи, шкіри та очей за короткий період. Переважно токсокароз зустрічається у дітей віком до 10 років, що пов’язано з відсутністю сформованих гігієнічних навичок. Серед мешканців сільської місцевості рівень інфікування токсокарами вищий, ніж у жителів міст та має тенденцію до подальшого зростання.
Причини виникнення
Основна причина розвитку токсокарозу – це влучення в організм дитини глистів токсокара. Даний гельмінт живе і розмножується в тонкому кишечнику свого основного господаря – собаки (рідше за кішку), яка при дефекації з калом виділяє яйця паразита в грунт. Зараження відбувається при заковтуванні яєць, що може статися за безпосереднього контакту дітей із забрудненою землею, хворими тваринами. В організмі дитини яйця потрапляють у кишечник, де їх вивільняються личинки, здатні проникати крізь кишкову стінку в струм крові. Надалі личинки можуть поширюватися по всьому організму, але найчастіше вони вражають печінку, легені, ЦНС, очі. У дорослу особину в організмі людини паразит не перетворюється, тому хвороба не передається людьми.
Фактори, які провокують появу токсокарозу:
- Недотримання особистої гігієни. Безперечно, найпоширеніша причина виникнення хвороби — брудні руки дитини, особливо після контакту з ґрунтом та піском.
- Вживання немитих овочів, фруктів, ягід та забрудненої води.
- Контакт із хворими тваринами. Такий шлях передачі реалізується рідше, проте також трапляється.
- Не до кінця термічно оброблене м’ясо та лівер корови, птиці, кролика здатні викликати захворювання, оскільки в цих продуктах можуть утримуватися личинки токсокар.
Види токсокарозу
Залежно від локалізації личинок токсокари та розвитку характерної клінічної картини, виділяють такі види токсокарозу:
- Шкірний , при якому личинки викликають нестерпний свербіж, алергічні реакції, висипання (кропив’янка, екзема) та хворобливі утворення на шкірі.
- Вісцеральний , або внутрішньотканинний токсокароз . Найпоширеніша форма, що характеризується наявністю личинок у внутрішніх органах дитини.
- Неврологічний , який проявляється ураженням органів ЦНС та нервовими розладами.
- Очний токсокароз включає поразку оболонок, внутрішнього вмісту очей і зорових нервів.
Симптоми токсокарозу
Розвиток основних симптомів та його характеристика залежить від форми захворювання.
Ознаки шкірного токсокарозу:
- Періодична поява хворобливих утворень на шкірі. Найчастіше уражається шкіра кінцівок та зона попереку.
- Висипання на шкірі можуть бути по типу почервоніння, кропив’янки або висипки, у вигляді дрібних горбків.
- Сверблячка шкіри.
Ознаки вісцерального токсокарозу:
- Підвищення температури тіла до 38,5 ° С, іноді вище. При тяжкій інвазії лихоманка може супроводжуватися ознобом.
- Ураження дихальної системи з розвитком легеневого синдрому: сухий кашель, який зазвичай посилюється у нічний час, задишка, ціаноз. Схильність до рецидивних бронхітів, бронхопневмонії. Може виникнути бронхіальна обструкція, часті випадки розвитку бронхіальної астми.
- Абдомінальний синдром, який включає у собі переймоподібний біль у животі, що виникає після їжі, нудоту, зниження апетиту, блювання, здуття живота, діарею. Спостерігається збільшення печінки, при тяжкому перебігу збільшується і селезінка.
- Поразка серця, що проявляється прискореним серцебиттям. Можливий розвиток міокардиту.
- Запалення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія) характеризується їх збільшенням та хворобливістю.
- М’язові болі виникають за наявності личинок у м’язових тканинах. Болі посилюються при фізичному навантаженні, ходьбі. При пальпації м’язи ущільнені та болючі.
- Ураження інших органів та систем: щитовидної залози, підшлункової залози, нирок.
Неврологічна форма проявляється:
- головним болем;
- порушенням сну, безсоння;
- судомами, які можуть бути як локальними, так і генералізованими;
- при тяжкому перебігу можливий розвиток менінгіту, менінгоенцефаліту;
- розвитком парезів, паралічів;
- порушення психіки.
Очна форма рідко поєднується з вісцеральними проявами, найчастіше уражається одне око. Основні ознаки такого токсокарозу:
- розвиток запального процесу внутрішніх оболонок ока, що проявляється косоокістю, зниженням зору на одне око, іноді може розвинутися лейкокорія (зіниця стає білою);
- розростання гранульом на задньому полюсі ока також спричиняє зниження зору, але зміни нестійкі і можливе відновлення зорової функції;
- ураження зорового нерва (атрофія);
- набряк тканин навколо ока, почервоніння;
- екзофтальм.
Діагностика дитячого токсокарозу
Постановка діагнозу базується на характерній клінічній картині та даних лабораторної та інструментальної діагностики.
При підозрі на токсокароз дитині обов’язково необхідно провести такі дослідження:
- Загальний аналіз крові, в якому виявляється підвищення кількості лейкоцитів, еозинофілів (один із видів лейкоцитів, який є маркером алергічної реакції та глистової інвазії), прискорення ШОЕ, зниження гемоглобіну.
- Визначення у сироватці крові загального IgE, який під час токсокарозу підвищується.
- Біохімія крові. Виявляють зміни у печінкових та ниркових пробах при інвазії личинок у цих органах.
- ІФА на специфічні антитіла до токсокарів.
- Рентгенографія грудної клітки проводиться в обов’язковому порядку хворим на токсокароз з легеневими змінами.
- УЗД органів черевної порожнини, на якому виявляють збільшення печінки, селезінки, черевних лімфовузлів.
- Електрокардіографія проводиться для оцінки ритму серця та раннього виявлення міокардиту.
- Офтальмологічний огляд показаний у разі порушення зору.
Оскільки в кишечнику дитини яйця, личинки та статевозрілі токсокари зазвичай не перебувають дослідження калу вважається неінформативним для постановки діагнозу.
Методи лікування
Медикаментозне лікування токсокарозу полягає у проведенні специфічної протигельмінтної терапії (альбендазол, вермокс, дитразин цитрат). Крім специфічної терапії, призначають симптоматичні лікарські препарати (антигістамінні, жарознижувальні, вітаміни). При явищах бронхообструкції використовуються бронхолітики, за наявності бактеріальних ускладнень застосовують антибактеріальні засоби.
Грамотне та ефективне лікування токсокарозу може призначити виключно лікар. Самостійний вибір протигельмінтних препаратів може бути небезпечним для дитини.
Наслідки
Загалом, при своєчасному та повноцінному лікуванні прогноз токсокарозу сприятливий. За відсутності лікування, а також при тяжкому перебігу захворювання можуть виникати ускладнення:
- Розвиток тяжких пневмоній, дихальної недостатності.
- При очному токсокароз може розвинутися одностороння сліпота.
- При неврологічній формі можливе ускладнення у вигляді генералізованих нападів, розвитку паралічів, парезів.
