Запалення слизової оболонки ока, або кон’юнктивіт, займає провідне місце серед захворювань очей у дітей. Понад 30% звернень до дитячого офтальмолога пов’язано із цією хворобою. Основними проявами кон’юнктивіту є почервоніння та болючість очей, світлобоязнь, сльозотеча. Кон’юнктивіту піддаються діти різного віку, проте найчастіше він зустрічається у новонароджених, дітей грудного та раннього шкільного віку. Якщо причиною захворювання стає інфекційний збудник, то патологія набуває високої контагіозності і може швидко поширюватися у великих дитячих колективах (школа, садок, інтернат), викликаючи масовий спалах.
Причини виникнення
Етіологічні причини появи кон’юнктивіту дуже різноманітні і залежить від багатьох чинників. Основними у розвитку хвороби вважаються:
- Бактерії . Найчастіше це стрептококи (зокрема, Streptococcus pneumoniae) та стафілококи, рідко дифтерійна паличка. У новонароджених зрідка може діагностуватися гонококовий кон’юнктивіт, зараження яким відбувається в процесі проходження дитини родовими шляхами.
- Віруси . У переважній більшості це аденовірусна інфекція, рідше зустрічаються кон’юнктивіти при герпесі, корі, паротиті, ентеровірусі та вітряній віспі.
- Внутрішньоклітинні паразити (переважно хламідії).
- Гриби , що викликають актиномікоз, бластомікоз, споротрихоз, риноспоридіоз, аспергільоз, кандидамікоз.
- Алергія . Алергічний кон’юнктивіт може бути як самостійним захворюванням, так і поєднуватись з проявами алергічного риніту, бронхіальної астми, атопічного дерматиту та іншими системними алергічними реакціями.
- Травми очей . Це може бути як механічна травма, так і термічне чи хімічне ушкодження, що призводить до запальної реакції слизової оболонки ока.
Крім основних причин, існує низка факторів, які провокують розвиток захворювання:
- Хронічні захворювання ЛОР-органів (отити, синусити, хронічні риніти).
- Гіповітаміноз.
- Дакріоцистит. У новонароджених може спостерігатися неповне розкриття нососльозного каналу, що призводить до застою сльози та запалення кон’юнктиви.
- Характер харчування (наявність алергенів у їжі).
- Купання у водоймі з недостатньо чистою водою.
- Неправильний туалет очей, порушення правил зберігання та використання контактних лінз.
- Переохолодження.
- Втома очей.
- Вплив ультрафіолетового опромінення («снігова сліпота»).
Види кон’юнктивітів
Усі кон’юнктивіти можна умовно поділити на екзогенні – ті, що розвиваються при впливі на кон’юнктиву зовнішніх факторів (травма, віруси, бактерії) та ендогенні, причина яких вже знаходиться в організмі (алергічна реакція, захворювання носоглотки, системні захворювання).
Розрізняють такі види кон’юнктивітів у дітей:
1. За своєю течією : гострий та хронічний. Гострим називають захворювання очей, яке триває до 4 тижнів. Хронічний кон’юнктивіт у дітей трапляється досить рідко.
2. З причини , що викликала кон’юнктивіт:
- бактеріальний;
- вірусний;
- грибковий;
- алергічний;
- хламідійний;
- травматичний.
3. За характером змін на слизовій оболонці ока:
- Катаральний – відокремлюване з очей без домішки гною, прозоре. Спостерігається при аденовірусній інфекції.
- Фолікулярний – на кон’юнктиві з’являються бульбашки, які називаються фолікулами. Зустрічається при герпесвірусних кон’юнктивітах.
- Плівчастий – на поверхні слизової оболонки ока утворюються тонкі плівки. Можливо при вірусних кон’юнктивітах, і навіть при дифтерійному запаленні.
- Гнійний — гнійне, що відокремлюється з ока. Характерно бактеріальних кон’юнктивітів.
Симптоми
Серед основних симптомів ураження слизової оболонки ока можна виділити неспецифічні, які зустрічаються при всіх кон’юнктивітах, незалежно від причини, що спричинила захворювання, та специфічні, характерні для кожного конкретного виду.
Неспецифічні скарги:
- почервоніння кон’юнктиви;
- набряк повік;
- світлобоязнь;
- відчуття стороннього тіла в оці;
- може спостерігатися біль в очах, свербіж та відокремлюване з очей;
При бактеріальних кон’юнктивітах є свої особливості. Початок захворювання гострий, дитина вранці може не розімкнути очей через засохлий слиз на повіках, виділення з очей гнійні. Захворювання може починатися з одного ока, але поступово до процесу залучається і друге око.
При вірусних кон’юнктивітах почервоніння і набряк очей менш виражені, серозні виділення, незначні.
При алергічних кон’юнктивітах, як правило, ураження очей двостороннє, виражений сильний свербіж, сльозотеча, є інші алергічні прояви. На кон’юнктиві верхньої повіки утворюються гіпертрофовані сосочки.
Хламідійний епідемічний кон’юнктивіт зазвичай спостерігається у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, можливий розвиток у новонароджених. При хронізації запального процесу, викликаного Chlamydia trachomatis А, В, С, формується рубцева деформація повік, паннус (широке помутніння рогівки).
У цілому нині картина кон’юнктивіту може бути досить різноманітної. Існують стерті та атипові форми, коли симптоми не сильно виражені, але дитина хвора і здатна заражати інших дітей у закритих колективах.
Діагностика
За наявності типової картини захворювання діагностика не викликає складнощів. Вже при зовнішньому огляді слизової очі лікар-педіатр може встановити діагноз «кон’юнктивіт». Для детальнішого уточнення причини хвороби дитини часто направляють до дитячого офтальмолога на біомікроскопію (дослідження переднього та заднього відрізка очей).
Для підтвердження діагнозу та встановлення виду збудника також використовуються лабораторні дослідження, а саме:
- Посів відокремлюваного з кон’юнктиви з проведенням тесту на чутливість до антибіотиків.
- Бактеріоскопія мазків із кон’юнктиви та їх забарвлення.
- ІФА, ПЛР.
- Визначення антитіл у сироватці крові до передбачуваного збудника.
- Алергопроби, рівень загального IgE при підозрі на алергічну природу захворювання.
Лікування
Лікування кон’юнктивіту залежить від його виду. Обов’язковим є дотримання правил особистої гігієни: миття рук перед кожною процедурою, використання одноразових рушників та серветок. Призначається специфічне лікування, яке вибирається з урахуванням збудника. Лікарські засоби наносяться безпосередньо у вічі (мазь, краплі): антибактеріальні, противірусні препарати, глюкокортикостероїди (при алергічному кон’юнктивіті). Крім специфічного лікування, призначають протизапальні засоби, препарати для покращення регенерації з метою прискорення загоєння кон’юнктиви, антигістамінні препарати, промивають очі розчинами антисептиків.
Самостійне призначення медикаментозного лікування може бути небезпечним для дитини. За кваліфікованою допомогою слід звернутися до лікаря.
Наслідки
За своєчасного лікування прогноз сприятливий.
Найбільш грізним ускладненням, яке може спричинити втрату зору, є кератит (запалення рогівки). У поодиноких випадках, при значному ослабленні організму дитини, можуть виникати глибокі кератити та виразки рогівки.
